Полтавці допоможуть визначити зовнішній вигляд площі перед ОДА

Пoлтaвці дoпoмoжуть визнaчити зoвнішній вигляд плoщі пeрeд OДA
14.03.2018 17:00 | прoсмoтрoв: 43


Урбан-платформа CITYlabпроводить опитування полтавців в інтернеті. А також пішоходів біля ОДА. Містян запитують, щоб вони хотіли бачити на місці площі перед ОДА. Це опитування потрібне для реалізації проекту«Територія Майдану».

Платформа CITYlab стала переможцем у розробці проекту по створенню «Території Майдану». Після цього до проекту вносили кілька правок.

Тому від ідеї струмка, яку планували спочатку, відмовилися.

— Зараз ми запитуємо наших мешканців про те, щоб вони хотіли бачити на місці перед ОДА. Ми отримали кілька об’єктивних коментарів щодо нашого проекту. Ми до них прислухалися, і вже через місяць покажемо результат. Замість струмка плануємо кругло сезонний проект. Щоб він працював і взимку і влітку, — говорить очільник урбан-платформи CITYlab Дмитро Козиренко.

За словами головного архітектора області Ірини Особік увіковічення пам’яті подій на Майдані і Героїв Небесної Сотні носить грандіозніший характер, ніж просто окремий монумент. Це своєрідний шлях історією тих подій.


— Одиничний монумент — це профанація, применшення значення подій 2013-2014 років, і пам’яті полеглих Героїв. «Майдан» для українців — це глибоко ментальне поняття, спосіб мислення і реагування на події, якими живе народ, як позитивні, так і негативні. Це вагоміше, ніж просто слово, чи окрема подія. Тому і є бачення увіковічнити ці події не окремим об’єктом, а цілою низкою, які б складались у певну «історію», «шлях». Одного пам’ятника замало, щоб пояснити прийдешнім поколінням глибинність цього поняття.

До речі, такі самі формати підтримали у великих містах України, і в Києві, і у Львові. Це площина, яка не має ніяких вертикальних акцентів. Щоб людина не просто «прийшла, поклала квіти і пішла», а пройшла шлях Майдану.


Зараз реалізація проекту тісно пов’язана зі створеннямЦНАПу біля Полтавської ОДА. Адже і саму будівлю адміністрації планують архітектурно оздобити. За словами Особік, необхідність у створенні ЦНАПу існує. Якби обрали переможцем інший проект, то стояло б питання: або ЦНАП, або «Територія Майдану».

— Проект-переможець на даному етапі найбільш вдалий, тому що він гнучкий за своєю структурою. Це проект «movable». Його можна доповнювати, змінювати, розвивати, корегувати на всіх етапах. Усі проекти, які були подані на конкурс, практично жоден не був би сьогодні гнучким в удосконаленні та прив’язці з сучасною містобудівною ситуацією. На них можна було би поставити хрест, і оголошувати новий конкурс. Завдяки проекту CITYlab ми можемо його корегувати та вдосконалювати.

Перший етап розробки проектупредставники CITYlab розпочали з пішохідних та транспортних шляхів, містобудівної ситуації, збирали та систематизували інформацію, опитували жителів. Зараз, на другому етапі проектування починаютьроботу з такого ж аналізу. Для того, щоб оцінити об’єктивний зовнішній вигляд площі перед адміністрацією використали квадрокоптер,залучатимуть дендрологів. Уже працюють зі скульпторами та ландшафтниками.


Директор Департаменту будівництва Полтавської ОДА Тимофій Голбан вважає такий підхід найраціональнішим. Адже він допоможе досягти результату, який влаштує усіх:

— До будь-якої роботи потрібно підходити системно. Я впевнений, що у результаті ми отримаємо по-справжньому громадський простір перед будівлею адміністрації. Це має бути місце, куди захочуть приходити люди, проводити тут свій час.


Нагадаємо, наприкінці січня цього року у Полтавській ОДА відбулася чергова нарада, щодо реалізації проекту. На ній виступили активісти, які мали б допомогти вирішити проблему комплексної забудови площі перед будівлею адміністрації. Але ніякого конструктиву це не дало, так як і на попередніх зборах у грудні 2016.МисткиняЮлія Петушинська критикувала результати другого етапуконкурсу проектів. Але жодного разу не запропонувала свого варіанту, та не розробила власного проекту.

— Постало питання як проводити третій етап конкурсу, щоб врахувати усі точки зору: побажання активістів, митців, архітекторів і замовників. Прийшли до висновку провести круглий стіл. З 8 засідань, пані Юлія прийшла тільки на 2. Перший раз вона постійно казала, що «все не так». На другому — що зібрання ні до чого не призведе. Проте рекомендувала себе включити до складу журі, — розповідає Ірина Особік.

Вона додає, що ЮліюПетушинську включили до складу журі. Попри це вона все рівно не брала участі в написанні умов та програми конкурсу. На засідання журі прийшла не ознайомленою з конкурсними роботами, хоча їх відправляли кожному члену журі з концепціями.

— Усе, що вона сказала: «це все не те». Але якщо це все не те, то чому ж не розробити власний проект? Але не дивлячись на це, персонально вона дала друге місце проекту-переможцю. При цьому звинуватила мене в лобіюванні інтересів переможного проекту. Але я була лише головою Ради громадських експертів, і мій фаворит — зовсім інший проект. Тим більш голос Ради — дорадчий. Його не враховують при наданні призових місць конкурсантам.

Голова Полтавської ОДА Валерій Головко, у свою чергу, вважає, що прийшов час переходити до дій та реалізовувати проект:

— Важко вірити в те, що в країні щось змінюється, коли нас продовжують оточувати радянські будівлі. Реконструкція необхідна, адже теорія розбитих вікон працює.

Прес-служба Полтавської ОДА